УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 85 відвідувачів

Теги
постать у Церкві церква і суспільство автокефалія УПЦ КП комуністи та Церква секти шляхи єднання церковна журналістика Мазепа Голодомор Президент Віктор Ющенко Доброчинність Церква і медицина Патріарх Алексій II Предстоятелі Помісних Церков педагогіка забобони Ющенко Католицька Церква краєзнавство Вселенський Патріархат 1020-річчя Хрещення Русі Церква і влада Археологія та реставрація українська християнська культура монастирі та храми України УГКЦ Приїзд Патріарха Кирила в Україну Митрополит Володимир (Сабодан) Священний Синод УПЦ Києво-Печерська Лавра вибори Церква і політика діаспора молодь церква та політика конфлікти іконопис милосердя розкол в Україні






Рейтинг@Mail.ru






14 грудня – день пам’яті праведного Філарета Милостивого



Хто подає милість ближньому, той знайде милість у Господа
Преподобний Єфрем Сирін

Сьогодні Православна Церква святкує пам'ять святого праведного Філарета Милостивого. Цей святий явив приклад живої, діяльної любові до ближнього, заповіданої нам Христом Спасителем. Багато святих буквально сприйняли слова Спасителя: якщо хочеш бути досконалим, піди, продай майно твоє і роздай жебракам; і матимеш скарб на небесах; потому приходь і слідуй за Мною. Проте, більшість з таких людей після свого самовідданого вчинку цілком присвячували себе церковному служінню, приймаючи на себе особливі подвиги - єпископи, ченці, юродиві. Праведний Філарет виявляє собою приклад того, як і в звичному житті, у миру, можна до кінця виконати цю заповідь.

Філарет був заможною людиною. Мав обширні земельні угіддя, безліч слуг. Згодом він уже займав високе положення в суспільстві, мав багатство, розумну дружину і троє дітей. При цьому Філарет був незвичайно щедрий і милостивий. Будь-який селянин у нужді міг підійти до нього: узяти вола з його стада, попросити зерно у неврожайні роки або грошей.

Та одного разу на Пафлагонію - область, де жила сім'я Філарета - напали араби, розграбували країну. Серед інших постраждав і маєток Філарета. Те, що залишилося, прибрали до рук сильніші землевласники. Від усіх багатств у Філарета залишилося тільки два воли, корова, декілька вуликів і будинок. У порівнянні з колишнім його багатством - крапля в морі, хоча і цілком достатньо, щоб прогодувати сім'ю. Але він продовжує допомагати своїм знедоленим ближнім: віддає одного з волів, а коли і цей віл гине, жертвує бідняку і останнього; дарує теля, а згодом віддає і корову; безкінному воїну віддає коня, щоб він міг виступити в ополчення і уникнути покарання; на зайняті гроші купує декілька мір зерна і віддає його жебраку, ще і насипає пшеницю у власний мішок. Так він швидко роздає все своє майно і сам залишається жебраком.

Дружина ж його вирішила, що її чоловік збожеволів, і щодня влаштовувала скандали. Святий заспокоював дружину і дітей: «Я маю в тайниках, вам невідомих, таке багатство і такі скарби, яких достатньо вам буде, навіть якщо ви сто років проживете без праці ні про що не піклуючись!» Він мав на увазі, звичайно, майбутнє нетлінне небесне багатство, але вірив і у те, що і тут на землі Господь не залишить його сім'ю.

Незабаром дружині і дітям довелося повірити в те, у що вірив їх чоловік і батько: не встиг він віддати бідним останню міру пшениці, як друг з далеких країв прислав йому 40 мір - в сорок разів більше! А коли віддав він бідним теплий одяг, до нього повернулося багатство - абсолютно чудовим чином! Цариця Ірина проводила оглядини дівчат країни у пошуках відповідної дружини для свого сина - майбутнього імператора Костянтина. У сім'ї Філарета якраз підросла внучка відповідного віку, і посли мали прийти в будинок, щоб познайомитися з дівчиною. Дружина Філарета ледь не плакала: гостей годувати нічим і убрання в будинку мізерне та бідне! Проте сусіди не залишили без допомоги сім'ю праведника - принесли і пригощань, і убрання - бенкет відбувся на славу. Внучку Філарета відібрали для знайомства з царственим женихом. Майбутній імператор вибрав її з десяти інших претенденток і одружився з нею. Філарета ж щедро обдарував за внучку.

Слава і багатство повернулися до Філарета, але він не переставав роздавати бідним все, що у нього з'являлося. Так дожив блаженний до 90 років і помер у 792 році. Після кончини Філарета його дружина, прийнявши повчання свого чоловіка, відновлювала в Пафлагонії розграбовані монастирі і храми.

Святість праведного Філарета підтвердило чудо, що відбулося після його смерті. Коли тіло святого несли до місця поховання, однин чоловік, одержимий бісом, схопився за труну і слідував з похоронною процесією. На кладовищі відбулося зцілення біснуватого: біс повалив чоловіка на землю, а сам вийшов з нього. Багато інших чудес і зцілень звершувалося при труні святого.