УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 48 відвідувачів

Теги
Церква і медицина постать у Церкві секти Вселенський Патріархат автокефалія Церква і влада Археологія та реставрація Церква і політика Приїзд Патріарха Кирила в Україну Священний Синод УПЦ Католицька Церква шляхи єднання монастирі та храми України конфлікти церковна журналістика Ющенко комуністи та Церква розкол в Україні молодь Патріарх Алексій II Голодомор милосердя Доброчинність 1020-річчя Хрещення Русі церква і суспільство Митрополит Володимир (Сабодан) УГКЦ Президент Віктор Ющенко іконопис Предстоятелі Помісних Церков забобони Києво-Печерська Лавра краєзнавство діаспора Мазепа українська християнська культура вибори УПЦ КП педагогіка церква та політика






Рейтинг@Mail.ru






15 грудня 1937 року помер український письменник, художник, етнограф Коваленко Григорій Олексійович



Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний
Василь Сухомлинський

Письменник, художник, етнограф, популяризатор наукових знань з природознавства та історії, театрал і видавець журналу - таким був і залишається в нашій культурі Григорій Олексійович Коваленко. Розпочавши свою багатогранну діяльність ще наприкінці XIX століття він завжди сміливо підносив своє слово на захист рідної культури.

Григорій Олексійович працював у галузі літератури, історії, шкільної освіти, мистецтва. 1926 року Українська Академія наук в особі Агатангела Кримського вітала Г.Коваленка з 40-річчям його «видатної, енергійної і висококорисної науково-літературної й громадської праці українського письменника».

Грицько Коваленко (так він найчастіше підписував свої твори) народився у на Переяславщині, в козацькій сім'ї. Під час навчання в Полтавській фельдшерській школі у нього прокинувся інтерес до малювання та фольклору. А роки праці на посаді земського фельдшера в Переяславському повіті привернули його серце до народу. Свої враження він втілив в оповіданнях «Вишнівська справа», «Народні пісні», «Ворожка» та ін. Згодом він опублікував розвідку «Про народну медицину в Переяславському повіті», науково-популярні брошури «Клопіт в селі Білашівці», «Чума на людях».

У 90-х роках Г.О.Коваленко активно співпрацює з львівськими часописами «Зоря», «Дзвінок» та ін. Він надсилав туди свої вірші, статті, малюнки-ілюстрації до творів Т.Г.Шевченка. Коли Григорій жив у Полтаві, він спільно з М.Дмитрієвим та Панасом Мирним брав участь у виданні часопису «Рідний край». Потім починає Григорій Олексійович видавати журнал «Життя і знання», який адресувався всім, хто дбав «про освіту, здорове життя і кращу долю нашого народу». Такий напрямок не припав до смаку владі, і восени 1914 журнал закрили, а Коваленко потрапив до в'язниці.

Та у роки революції й пізніше він продовжує працювати, його книжки виходили в Києві, Полтаві, Черкасах. Це «Людина і громада», «Жарти життя», «Українська історія», «Григорій Сковорода» та ін. Також Григорій Коваленко працював інструктором народної освіти Полтавського повіту.
Він залишив певний слід і як художник, портретист і живописець. Окремі його картини експонуються в музеях Чернігова і Полтави, а деякі портрети (Котляревського, Шевченка) репродуковано в різних виданнях.
20 серпня 1937 року Григорія Олексійовича Коваленка було заарештовано, а 15 грудня того ж року за постановою «особливої трійки» його розстріляли. Безпідставні звинувачення було знято в 1969 році.