УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 175 відвідувачів

Теги
Католицька Церква Патріарх Алексій II українська християнська культура Вселенський Патріархат Президент Віктор Ющенко Археологія та реставрація Церква і політика церква і суспільство конфлікти Священний Синод УПЦ Мазепа Приїзд Патріарха Кирила в Україну УГКЦ педагогіка Києво-Печерська Лавра Церква і влада краєзнавство постать у Церкві 1020-річчя Хрещення Русі Голодомор іконопис Митрополит Володимир (Сабодан) милосердя церква та політика молодь автокефалія шляхи єднання забобони комуністи та Церква Ющенко церковна журналістика Церква і медицина розкол в Україні УПЦ КП секти монастирі та храми України вибори Доброчинність діаспора Предстоятелі Помісних Церков






Рейтинг@Mail.ru






20 грудня 1861 року народився український геолог, палеоеколог, палеонтолог Андрусов Микола Іванович



Наука - це та галузь, де, можливо, більше, ніж у будь-якій іншій галузі людських стосунків, виявляється почуття єдності й братерства, де не існує національності, де вчені усіх країн прагнуть разом до досягнення однієї мети - до пізнання істини
Андрусов Микола Іванович

Усе життя і дослідницька праця М.Андрусова були тісно пов'язані з Чорним морем. Народився він в Одесі та згодом родина переїхала у Черч. Ще навчаючись у гімназії, Микола виявив великі здібності, захоплювався археологією, збирав окам'янілості, яких було багато на околицях Керчі. У гімназії він прочитав перші книги з геології, отож до університету прийшов уже досить підготовленим, маючи запас не лише книжних, а й здобутих у полі геологічних знань.

Цікаві університетські лекції з зоології І.І.Мечникова та заняття в геологічному кабінеті під керівництвом професора І.Ф.Синцова остаточно сформували інтереси юного дослідника в обраній сфері науки. Згодом Новоросійське товариство дослідників природи відряджає Андрусова-студента в літню пору для геологічних досліджень на Керченський півострів. І вже у 1884 році вийшла друком його перша наукова праця «Замітки про геологічні дослідження на околицях міста Керчі».
Курс Новоросійського університету Микола Іванович завершив блискуче. Йому призначили стипендію на дворічну поїздку за кордон для доповнення освіти. Ця поїздка мала для нього велике значення. Так він ознайомився з роботою європейських наукових центрів у Відні, Мюнхені, Загребі.

І після повернення з-за кордону М.Андрусова залишили професорським стипендіатом у Петербурзькому університеті. Та невдовзі він переїжджає в Одесу у зв'язку з обранням його на посаду лаборанта геологічного кабінету. А після захисту у 1890 році у Петербурзькому університеті магістерської дисертації почав викладати як приват-доцент. Того ж року Андрусов брав участь у Чорноморській глибоководній експедиції. Усі важливі наукові результати науковець висвітлив у серії публікацій. Також М.Андрусов був добровільним консультантом керченської міської думи з питань водопостачання. Водогін у м.Єні-Кале, споруджений за його вказівками, було названо його іменем.

Про діло, якому Андрусов присвятив більшу частину свого життя, він писав: «Наука - це та галузь, де, можливо, більше, ніж у будь-якій іншій галузі людських стосунків, виявляється почуття єдності й братерства, де не існує національності, де вчені усіх країн прагнуть разом до досягнення однієї мети - до пізнання істини. Бувають тут і війни, і ллється чорнило, і через властиву людині слабкість завдаються тяжкі рани взаємному самолюбству, але і в цій війні, можливо, менше, ніж будь-де, відіграють роль національності, і перед спільними інтересами науки зникають кордони держав. Упродовж останніх років створено безліч міжнародних підприємств, які поступово з'єднують між собою вчених усього світу в єдине братство, прообраз того братства всіх народів, яке є нашою вічною мрією».

Микола Іванович Андрусов викладав у Петербурзькому й Новоросійському університетах, був професором Юр'євського, Київського та Таврійського університетів, а також професором Вищих жіночих курсів у Петербурзі. Також Андрусов Микола Іванович був співробітником Геологічного комітету, директором Геологічного музею Петроградської Академії наук. Він працював у лабораторіях Сорбоннського (в Парижі) і Карлового (у Празі) університетів. Його праці складають епоху в стратиграфії, палеонтології, палеографії, палеоекології, океанології, і ще за його життя здобули всесвітнє визнання. Хоча найкращим пам'ятником М.Андрусову стало опублікування його вибраних праць у чотирьох томах. Це фундаментальне видання широко використовують і сучасні спеціалісти різного профілю.