УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 104 відвідувачів

Теги
Археологія та реставрація Києво-Печерська Лавра комуністи та Церква Мазепа педагогіка монастирі та храми України забобони Патріарх Алексій II краєзнавство Католицька Церква УПЦ КП молодь розкол в Україні Приїзд Патріарха Кирила в Україну милосердя церковна журналістика українська християнська культура конфлікти Доброчинність секти Церква і політика Священний Синод УПЦ церква та політика постать у Церкві УГКЦ Голодомор іконопис 1020-річчя Хрещення Русі Предстоятелі Помісних Церков вибори Президент Віктор Ющенко Церква і медицина шляхи єднання Митрополит Володимир (Сабодан) Церква і влада автокефалія Ющенко церква і суспільство діаспора Вселенський Патріархат






Рейтинг@Mail.ru






26 грудня 1927 року народилась архітектор-реставратор Пламеницька Євгенія Михайлівна



Послідовною невпинною працею можна досягнути великих результатів
Січинський Володимир Юхимович

Пламеницькій Євгенії Михайлівні судилося стати видатним українським реставратором ХХ століття. Вона стояла ще при початках повоєнної реставрації в Україні, обстежуючи, обмірюючи і досліджуючи сотні поруйнованих і занедбаних після війни пам'яток, рушаючи в експедиції за екстремальних умов, але з романтичною вірою в те, що краса врятує світ.

Народилася Євгенія Пламеницька (Філоненко) 26 грудня 1927 року в м.Харкові. З дитинства вона постійно хотіла малювати. Тож згодом дівчина навчається на архітектурному факультеті Київського державного художнього інституту, і закінчує його з дипломом архітекта-художника.

Життєва дорога привела її до Республіканських науково-реставраційних виробничих майстерень. Першим проектом архітекта Є.Пламеницької стала огорожа з брамою церкви Спаса на Берестові Києво-Печерської Лаври, а першим суто реставраційним об'єктом - Микільська шпитальна церква Києво-Печерської Лаври. Реставраційна діяльність Є.Пламеницької продовжувалася на об'єктах Лаври: уже як керівник бригади архітектів, вона присвятила кілька років реставрації Митрополичого будинку, а також Ковнірівського корпусу, проект реставрації якого опрацьовувала у співавторстві з Маріонілою Говденко.

Євгенія Пламеницька брала також участь у багаторічній грандіозній акції обстеження пам'яток архітектури, що її започаткував Держбуд України. Тож з 1953 по 1963 рік вона обстежила й зафіксувала 460 пам'яток у Львівській, Хмельницькій, Тернопільській, Волинській, Івано-Франківській, Закарпатській, Кримській, Луганській та Полтавській областях. Набутий тоді досвід збагатив її як дослідника, адже сотні обстежених пам'яток призвичаїли з першого погляду помічати особливості споруди, зважати на щонайменші нюанси, які часом мають першорядне значення.

Євгенія Михайлівна досліджувала Одеський замок на Галичині. Проте, з усіх куточків України до душі їй припало неповторне своїми краєвидами і пам'ятками Поділля. Робота над подільськими фортифікаційними спорудами стала згодом справою її життя.

Євгенії Михайлівні пощастило сформувати колектив, який упродовж кількох років являв собою гурт однодумців і друзів. Усіх вона вміла зацікавити роботою, всім передавався її дослідницький запал. З нею завжди було цікаво працювати на об'єкті. Сама надзвичайно працьовита, вимагала того ж і від своїх співробітників.

Реставрації Євгенії Михайлівни Пламеницької було відзначено 1977 року дипломом І ступеня Спілки архітекторів СРСР.