УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 65 відвідувачів

Теги
Католицька Церква комуністи та Церква автокефалія молодь секти Священний Синод УПЦ краєзнавство Києво-Печерська Лавра Мазепа Доброчинність Предстоятелі Помісних Церков церква і суспільство УГКЦ Патріарх Алексій II забобони шляхи єднання іконопис Приїзд Патріарха Кирила в Україну конфлікти постать у Церкві церковна журналістика 1020-річчя Хрещення Русі милосердя Митрополит Володимир (Сабодан) педагогіка Президент Віктор Ющенко Церква і медицина УПЦ КП Церква і політика Голодомор церква та політика діаспора Археологія та реставрація монастирі та храми України вибори Церква і влада українська християнська культура Вселенський Патріархат розкол в Україні Ющенко






Рейтинг@Mail.ru






3 січня 1894 року народився український композитор, диригент та педагог Борис Миколайович Лятошинський



Музика - це скарбниця, в яку будь-яка національність вносить своє, на загальну користь
Петро Чайковський

Музику Бориса Миколайовича Лятошинського можна впізнати з перших тактів. У нього своя мова, свій почерк. Його думка сувора і стримана. Більш як за півстоліття своєї композиторської діяльності він написав багато прекрасних творів у різних жанрах. У творчому доробку Лятошинського дві опери, п'ять симфоній, чотири симфонічні поеми, три увертюри, чотири оркестрові сюїти, фортепіанний концерт, велика кількість камерних творів, дві кантати, музика до театральних постановок і кінофільмів.

Народився Борис Миколайович 3 січня 1894 року в Житомирі в інтелігентній сім'ї. З ранніх років хлопчик виявив велику музичну обдарованість. Вчився грати на скрипці та фортепіано. А у 14 років вже написав кілька музичних творів, серед яких - мазурка і вальс для фортепіано та фортепіанний квартет.

Для юного Лятошинського мало важив вступ на юридичний факультет Київського університету. Хіба що переїзд до Києва та зустріч з Глієром, професором і директором щойно відкритої консерваторії. Як згадував потім Рейнгольд Моріцович, Борисова мати принесла йому твір свого сина. Глієр дав згоду на заняття з юнаком, і відтоді Борис Лятошинський ступив на тернистий шлях професійного композитора.

Музика «не відпускала» маестро ні на мить. Опери, симфонії, романси, концерти для фортепіано з оркестром, фортепіанні мініатюри; навчання, а згодом викладання в консерваторії. «Усе, що я написав, якоюсь мірою автобіографічне. Можливо, навіть з дитинства...» - відкрився Борис Миколайович, уже будучи професором консерваторії.

Високий професіоналізм, вихованість в атмосфері поваги, насамперед, до рідної культури, а також до мистецтва інших народів, широта поглядів обумовили жанрове багатство, національний колорит, довершеність музичної форми. Уся його творчість звернена до людини, до її дум і почуттів. До якого б жанру не звертався Борис Лятошинський - в усьому відчувається симфонічність його мислення.