УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 81 відвідувачів

Теги
монастирі та храми України Священний Синод УПЦ церква і суспільство комуністи та Церква церква та політика Президент Віктор Ющенко секти Мазепа молодь забобони постать у Церкві церковна журналістика Церква і медицина Голодомор Церква і політика конфлікти автокефалія українська християнська культура милосердя розкол в Україні Ющенко Вселенський Патріархат вибори Археологія та реставрація Доброчинність Приїзд Патріарха Кирила в Україну Митрополит Володимир (Сабодан) Католицька Церква Церква і влада Предстоятелі Помісних Церков УГКЦ Патріарх Алексій II 1020-річчя Хрещення Русі краєзнавство діаспора іконопис Києво-Печерська Лавра УПЦ КП шляхи єднання педагогіка






Рейтинг@Mail.ru






4 січня – память святої Великомучениці Анастасії Узорішительниці



«У в'язниці був, і ви прийшли до Мене»

Мф. 25, 36.

 

Свята Анастасія Узорішительниця, пам'ять якої звершується нині, є високим зразком христианського милосердя до ув'язнених в темниці. «В темниці був, і відвідали Мене» - глибоко проникло це євангельське слово в душу святої Анастасії. Бадьора, світла, звеселена радістю, яку дарувала іншим, вона кожного дня обходила темниці і скрізь зустрічали її, як ангела Божого.

Але не довго була з нею благодать цієї утіхи: чоловік її обурився на неї і, побоюючись, що вона все багатство своє потратить на ув'язнених, став держати її узаперті, приставивши до неї варту.

Але незабаром свята Анастасія овдовіла і отримала можливість віддати все своє багатство і все життя своє на те служіння, яке вона так полюбила. Тепер вона вже не обмежувалася темницями одного Риму, вона переходила від міста в місто, від країни в країну - доставляла в'язням їжу, одяг, омивала їм рани, великими грошима підкуповувала темничних вартових, щоб вони звільняли страждальників від залізних оков, що натирали їм рани. За ці справи і привласнено їй найменування Узорішительниці.

Працюючи день і ніч, вона абсолютно забувала, що і сама може піддатися переслідуванню. Одного разу, прийшовши в темницю до в'язнів, яким вона служила ще напередодні, свята Анастасія не знайшла їх на місці, оскільки вночі всі вони були страчені, щоб звільнити місце в темниці для безлічі інших, знову забраних християн.

Вона гірко заплакала і запитувала у всіх крізь сльози: «де ж мої друзі-в'язні?» Зробивши висновок з цього, що і вона християнка, її узяли і віддали на суд до правителя. Святу великомученицю розіпнули між чотирма стовпами і розвели вогонь, щоб її спалити, але, перш ніж розгорілося полум'я, вона померла від мук.