УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 245 відвідувачів

Теги
милосердя Церква і політика церква та політика Києво-Печерська Лавра Католицька Церква Голодомор Церква і влада комуністи та Церква Священний Синод УПЦ конфлікти іконопис Мазепа Митрополит Володимир (Сабодан) Археологія та реставрація Патріарх Алексій II діаспора автокефалія секти Президент Віктор Ющенко Приїзд Патріарха Кирила в Україну українська християнська культура забобони педагогіка Доброчинність Ющенко УПЦ КП молодь Предстоятелі Помісних Церков постать у Церкві 1020-річчя Хрещення Русі Вселенський Патріархат вибори церква і суспільство краєзнавство церковна журналістика Церква і медицина розкол в Україні монастирі та храми України УГКЦ шляхи єднання






Рейтинг@Mail.ru






4 січня 1837 року народився український філолог і фольклорист Павло Гнатович Житецький



Мова - найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що зв'язує віджилі, живущі і майбутні покоління народу в одне велике, історично живе ціле
Максим Рильський

Павло Гнатович Житецький - один з основоположників українського мовознавства. Йому належать глибокі дослідження з історії української мови, літератури і фольклору. Микола Лисенко назвав його «гросмейстером від філології». А Сергій Єфремов так писав про нього: «Видатний український вчений. Разом з тим був і живим, чутливим громадянином своєї батьківщини, який болів її болями, хто на собі відчув до певної міри її гірку долю... Його особистість, погляди і діяльність заслуговують якнайширшої популярності».

Народився Павло Гнатович в Кременчуці в сім'ї священика. Навчався в Полтавській духовній семінарії, а потім у Київській духовній академії та Київському університеті. Згодом читав курс російської мови і літератури в середніх і вищих закладах України та Росії. За видатні заслуги в галузі філології Петербурзька Академія наук у 1898 році обрала П.Г.Житецького своїм членом-кореспондентом. Також його було обрано дійсним членом Наукового товариства імені Т.Г.Шевченка. І з 1908 року Житецький - доктор філології.

Свого часу без Павла Житецького не відбувався жодний захід, пов'язаний з виданням творів Шевченка та вшануванням його пам'яті. Павло Гнатович консультував з питань орфографії празьке видання «Кобзаря» у двох томах, підштовхнув А.Козачковського до написання спогадів про зустрічі з Т.Г.Шевченком, виступав на днях пам'яті поета, даючи оцінку його творчості.

Перший історик української літературної мови, Павло Гнатович написав близько 30 праць, якісно новаторських і таких, що визначали дальший шлях розвитку української лінгвістики. Серед них, зокрема: «Енеїда» Котляревського в зв'язку з оглядом української літератури XVIII ст.», «Нарис літературної історії української мови в XVII ст.», «Про українські народні думи» та інші.

Також широко розгорнувся талант Житецького як вихователя, «учителя вчителів», зокрема під час роботи в Колегії Павла Галагана. 1912 року в «Щорічнику» цього закладу С. Єфремов писав: «Його учні зберігали пам'ять про нього, як про світлого «учителя життя», який «заклав перші ростки свідомого ставлення до науки і життя».