УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 85 відвідувачів

Теги
українська християнська культура розкол в Україні конфлікти краєзнавство шляхи єднання Ющенко іконопис постать у Церкві комуністи та Церква автокефалія молодь монастирі та храми України Церква і медицина Голодомор Археологія та реставрація вибори педагогіка секти милосердя Митрополит Володимир (Сабодан) Предстоятелі Помісних Церков Приїзд Патріарха Кирила в Україну Священний Синод УПЦ Доброчинність Патріарх Алексій II 1020-річчя Хрещення Русі церква та політика Католицька Церква Президент Віктор Ющенко діаспора УПЦ КП Церква і влада церковна журналістика забобони Церква і політика церква і суспільство УГКЦ Києво-Печерська Лавра Вселенський Патріархат Мазепа






Рейтинг@Mail.ru






5 січня – память преподобного Ніфонта, єпископа Кіпрського



Навернувший до Бога хоча б одну душу догоджає Йому набагато більше, ніж той, який роздав би все своє майно бідним.

Святитель Іоанн Златоуст. «Бесіда 3 на Буття».

«Скажи, хто твій товариш, і я скажу, хто ти» - говорить народна мудрість. Підтвердженням цьому є житіє преподобного Ніфонта, єпископа Кіпрського, память якого сьогодні вшановує Православна Церква.

Преподобний Ніфонт жив у ІV столітті. В отроцтві він був благочестивий, добрий, тихий, покірливий і любив відвідувати церкву. Коли ж він став юнаком, він втратив зв'язок зі своїм досвідченим наставником, зблизився з поганими товаришами, почав поступати, як йому заманеться та спаде на думку, і таким чином, добрий характер його зіпсувався. Але Бог явив йому Своє милосердя і в одну мить збудив в ньому відчуття розкаяння.

Одного разу прийшов до Ніфонта його друг, Никодим. Привітавшись, він подивився на обличчя свого приятеля і сильно жахнувся. Обидва друзі мовчали. «Що ти дивишся на мене, як на незнайомого?» - заговорив Ніфонт. «Повір мені, друг, - відповідав Никодим, - я ніколи не бачив тебе таким, як тепер; обличчя твоє чорне, страшне і жахливе». Почувши це, Ніфонт живо пригадав свою поведінку, закрив обличчя руками і почав плакати.

Розкаяння його було щиросерде. Він став старанно молитися і вести життя благочестиве, тримаючи в душі своїй страх Суду Божого. Нарешті за святість свого життя він згодом, по велінню Божому, був обраний в єпископи Кіпрської Церкви. Під час смерті обличчя його просвітилося і наповнилося особливої привабливості і радості.