УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 114 відвідувачів

Теги
церква і суспільство розкол в Україні Археологія та реставрація Президент Віктор Ющенко УПЦ КП Церква і медицина Доброчинність вибори Києво-Печерська Лавра Митрополит Володимир (Сабодан) конфлікти секти монастирі та храми України Священний Синод УПЦ українська християнська культура комуністи та Церква УГКЦ милосердя Приїзд Патріарха Кирила в Україну Предстоятелі Помісних Церков шляхи єднання автокефалія Католицька Церква постать у Церкві Мазепа Вселенський Патріархат церква та політика молодь 1020-річчя Хрещення Русі церковна журналістика Ющенко іконопис краєзнавство Голодомор Церква і влада забобони діаспора Патріарх Алексій II Церква і політика педагогіка






Рейтинг@Mail.ru






6 січня 1945 року помер природознавець, перший президент УАН Володимир Іванович Вернадський



Перше місце в моєму житті посідали і посідають науковий пошук, наукова робота, вільна наукова думка і творче шукання правди особистістю
Вернадський Володимир Іванович

Володимир Іванович Вернадський... Його заслуги перед Україною і всім світом важко перелічити. Кожного окремого відкриття Вернадського було достатньо, аби він став всесвітньо відомим.

Вчений-енциклопедист, видатний мислитель... Його ім'я відоме усьому світу і стоїть воно поряд з іменами найславетніших гуманістів та вчених природодослідників. Вернадський єдиний серед академіків одночасно працював у трьох відділеннях тоді ще могутньої Академії наук СРСР: геолого-мінералогічному, хімічному та фізико-математичному. І не просто працював у науці, а творив нові науки й нові вчення був фундатором генетичної мінералогії, геохімії, радіогеології, космохімії, радіохімії, гідрології, гідрохімії, був автором вчення про живу речовину, вчення про ноосферу. Мінералог за освітою, він зробив величезний внесок у розвиток кристалографії, генетичного ґрунтознавства та багатьох інших наук. Власне, серед наук про Землю нема жодної, в якій би цей український вчений не сказав свого слова.

В його особі блискуче поєднувалися геніальність ученого-теоретика, талант практика-експериментатора, хист організатора. Він - засновник найбільших наукових центрів, наукових шкіл і напрямків. А також організатор і перший президент Української академії наук; голова Тимчасового комітету, утвореного для заснування Національної бібліотеки української держави в м. Києві (нині Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського); організатор і директор Радієвого інституту, Біогеохімічної лабораторії (нині Інститут геохімії та аналітичної хімії ім. В.І. Вернадського Російської академії наук), член Чехословацької і Паризької академій.

«Десятиліттями, цілими століттями вивчатимуться і поглиблюватимуться його ідеї, а в працях відкриватимуться нові сторінки, які ставатимуть джерелом нових пошуків. Багато дослідників наснажуватимуться його гострою, настирливою, завжди геніальною творчою думкою; молодим поколінням він повсякчас буде вчителем у науці та яскравим взірцем плідно прожитого життя», - так сказав про Вернадського академік Олександр Ферсман.

Ім'ям ученого названо кратер на зворотному боці Місяця, підльодові гори в Східній Антарктиді, підводний вулкан в Атлантичному океані, мінерал вернадит, діатомову водорість, рудник у районі озера Байкал, науково-дослідне судно НАН України, Національну бібліотеку України, українську наукову станцію в Антарктиді. За видатні наукові роботи в області мінералогії, геохімії і космохімії АН Росії і НАН України присуджують премії ім. В.Вернадського. У 2000 року на Всеукраїнському шоу «Людина року» ученого назвали «Людиною століття»!