УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 140 відвідувачів

Теги
іконопис комуністи та Церква Ющенко Вселенський Патріархат Церква і медицина церква і суспільство Церква і влада Приїзд Патріарха Кирила в Україну молодь секти Голодомор Києво-Печерська Лавра церква та політика конфлікти Патріарх Алексій II Доброчинність забобони 1020-річчя Хрещення Русі вибори діаспора педагогіка церковна журналістика розкол в Україні постать у Церкві Церква і політика автокефалія монастирі та храми України краєзнавство українська християнська культура Митрополит Володимир (Сабодан) УПЦ КП Археологія та реставрація милосердя Мазепа Католицька Церква Предстоятелі Помісних Церков Священний Синод УПЦ УГКЦ Президент Віктор Ющенко шляхи єднання






Рейтинг@Mail.ru






6 січня 1945 року помер природознавець, перший президент УАН Володимир Іванович Вернадський



Перше місце в моєму житті посідали і посідають науковий пошук, наукова робота, вільна наукова думка і творче шукання правди особистістю
Вернадський Володимир Іванович

Володимир Іванович Вернадський... Його заслуги перед Україною і всім світом важко перелічити. Кожного окремого відкриття Вернадського було достатньо, аби він став всесвітньо відомим.

Вчений-енциклопедист, видатний мислитель... Його ім'я відоме усьому світу і стоїть воно поряд з іменами найславетніших гуманістів та вчених природодослідників. Вернадський єдиний серед академіків одночасно працював у трьох відділеннях тоді ще могутньої Академії наук СРСР: геолого-мінералогічному, хімічному та фізико-математичному. І не просто працював у науці, а творив нові науки й нові вчення був фундатором генетичної мінералогії, геохімії, радіогеології, космохімії, радіохімії, гідрології, гідрохімії, був автором вчення про живу речовину, вчення про ноосферу. Мінералог за освітою, він зробив величезний внесок у розвиток кристалографії, генетичного ґрунтознавства та багатьох інших наук. Власне, серед наук про Землю нема жодної, в якій би цей український вчений не сказав свого слова.

В його особі блискуче поєднувалися геніальність ученого-теоретика, талант практика-експериментатора, хист організатора. Він - засновник найбільших наукових центрів, наукових шкіл і напрямків. А також організатор і перший президент Української академії наук; голова Тимчасового комітету, утвореного для заснування Національної бібліотеки української держави в м. Києві (нині Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського); організатор і директор Радієвого інституту, Біогеохімічної лабораторії (нині Інститут геохімії та аналітичної хімії ім. В.І. Вернадського Російської академії наук), член Чехословацької і Паризької академій.

«Десятиліттями, цілими століттями вивчатимуться і поглиблюватимуться його ідеї, а в працях відкриватимуться нові сторінки, які ставатимуть джерелом нових пошуків. Багато дослідників наснажуватимуться його гострою, настирливою, завжди геніальною творчою думкою; молодим поколінням він повсякчас буде вчителем у науці та яскравим взірцем плідно прожитого життя», - так сказав про Вернадського академік Олександр Ферсман.

Ім'ям ученого названо кратер на зворотному боці Місяця, підльодові гори в Східній Антарктиді, підводний вулкан в Атлантичному океані, мінерал вернадит, діатомову водорість, рудник у районі озера Байкал, науково-дослідне судно НАН України, Національну бібліотеку України, українську наукову станцію в Антарктиді. За видатні наукові роботи в області мінералогії, геохімії і космохімії АН Росії і НАН України присуджують премії ім. В.Вернадського. У 2000 року на Всеукраїнському шоу «Людина року» ученого назвали «Людиною століття»!