УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 385 відвідувачів

Теги
Голодомор УГКЦ Патріарх Алексій II церковна журналістика Президент Віктор Ющенко діаспора 1020-річчя Хрещення Русі вибори Католицька Церква комуністи та Церква Церква і влада церква та політика УПЦ КП Археологія та реставрація Києво-Печерська Лавра розкол в Україні конфлікти забобони Приїзд Патріарха Кирила в Україну секти Вселенський Патріархат Доброчинність українська християнська культура краєзнавство Митрополит Володимир (Сабодан) молодь милосердя церква і суспільство автокефалія Мазепа шляхи єднання Церква і медицина Церква і політика Предстоятелі Помісних Церков монастирі та храми України Священний Синод УПЦ Ющенко постать у Церкві педагогіка іконопис






Рейтинг@Mail.ru






11 січня – память святих мучеників 14 000 младенців, від Ірода у Вифлиємі убитих



«А Христос за всіх помер, щоб ті, які живуть, вже не для себе жили, а для померлого за них і воскреслого»

ІІ Кор. 5, 15

В сьогоднішній день Православна Церква вшановує память святих 14 000 тисяч младенців, невинно убитих царем Іродом.

Ці безневинні немовлята іудейські чоловічої статі постраждали заради вічного Немовляти Христа - Сина Божого.

Почувши від волхвів про народження Іісуса Христа - нащадка Давидового, Ірод, що походив не з царського роду, зніяковів і весь Єрусалим з ним. Ірод запитав первосвящеників і книжників іудейських: «Де повинен народитися Христос?». Цар таємно вивідував від волхвів про час бачення зірки, що привела їх до Єрусалиму, і сказав волхвам: «Підіть і ретельно розізнайте про Немовля, і коли знайдете Його, повідомте мені, щоб і я поклонився Йому».

Ірод, обманутий волхвами, які, поклонившись Немовляті Христу, не повернулися до нього, а іншим шляхом відправилися в країну свою, сильно розгнівався. Побоюючись, щоб новонароджений цар іудейський не відняв у нього царства, Ірод послав через рік після народження Іісуса Христа, не знаючи точне Його місцезнаходження, наказав винищити усіх немовлят у Вифлеємі і його околицях, від двох років і молодше, щоб в числі їх погубити і Немовля Христа. Так злобний і суєтний Ірод приніс в жертву своєму неприборканому владолюбству 14 000 немовлят, не знаючи, що Іісус Христос народився заснувати царство не земного владарювання, а вічного спасіння; не відаючи, що всі підступи людські безсилі та марні для всемогутнього Промислу Божого, безперешкодно звершуюючого спасіння світу. Як наслідок - життя самого Ірода, самовпевнено піклуючогося про себе, тривало не більше року: суд Божий, за словами церковних письменників, спіткав Ірода страшними хворобами, і він помер в тяжких муках.

Немовлята-мученики увійшли до царства небесного не через двері святого Хрещення, а мученицькою смертю за Іісуса Христа, яку Сам Він назвав Хрещенням (Мк. X, 39). І цим Хрещенням, у разі потреби, замінюється саме таїнство Хрещення водою.

Пам'ять немовлят, заради Христа вбитих від Ірода, Церква почала звершувати ще з перших часів християнства. Про це свідчать в своїх бесідах отці Церкви IV, III і II століття, такі як: святитель Іоанн Златоуст, святий Кипріан, єпископ карфагенський, Оріген і інші. Останній називає вифлеємських немовлят початком християнських мучеників. Перший з святих Отців, хто почав прославляти вифлеємських Немовлят, як першомучеників, був святий Іріней, єпископ Ліонський (II століття).

Згодом святий Андрій Крітський і вже згадуваний Кипріан Карфагенський написали для Церкви хвалебні пісні на день побиття немовлят і ці пісні звершуються Церквою цього дня.