УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 54 відвідувачів

Теги
краєзнавство Церква і медицина конфлікти церковна журналістика Патріарх Алексій II українська християнська культура секти діаспора УПЦ КП Предстоятелі Помісних Церков молодь церква і суспільство забобони Приїзд Патріарха Кирила в Україну вибори розкол в Україні Вселенський Патріархат Доброчинність автокефалія Церква і політика церква та політика Києво-Печерська Лавра Голодомор Церква і влада постать у Церкві 1020-річчя Хрещення Русі монастирі та храми України Священний Синод УПЦ милосердя УГКЦ іконопис Католицька Церква Митрополит Володимир (Сабодан) Мазепа Археологія та реставрація комуністи та Церква Ющенко Президент Віктор Ющенко шляхи єднання педагогіка






Рейтинг@Mail.ru






14 січня 1855 року народився український живописець Опанас Георгійович Сластіон (Сластьон)



Наш Сластьон - чудовий ілюстратор, бездоганний рисувальник
Ілля Рєпін

Сластьон Опанас Георгійович - український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець і етнограф, видатний ілюстратор творів Т. Шевченка. Народився у м. Бердянську в сім'ї іконописця і реставратора церковного малярства Георгія Дмитровича Сластіона. У свого батька Опанас навчився основам малювання та графічної грамоти. А від мами, Марії Мартинівни, чув безліч казок, народних пісень та повір'їв. Ці два моменти стали визначальними в його діяльності.

Побачивши в Опанаса справжній талант і потяг до малярства, батько відправив сина до Петербурга. Там хлопцеві спочатку не щастило, та допомогла випадковість: у картинній галереї Академії мистецтв доля звела його з майбутнім художником і другом П.Д.Мартиновичем. Він допоміг Опанасові вступити до школи «Товариства заохочення мистецтв», яку очолював І.М.Крамськой. Отримавши належну підготовку, Опанас Сластіон став вільним слухачем у Петербурзькій Академії мистецтв. Навчався у І.Крамського та П.Чистякова. За час навчання отримав дві срібні медалі.

Повернувшись на батьківщину Опанас оселився в Миргороді, також він жив і працював у Києві, на Волині та Чернігівщині. Чимало здійснив він подорожей по Україні. Так, разом із Порфирієм Мартиновичем під час академічних канікул, Опанас Георгійович щоліта їздив по селах в містечках Полтавщини, ретельно вивчаючи побут, звичаї козаків, селян і міщан. При цьому друзі робили рисунки і замальовки, вчилися гри на кобзі, записували народні пісні та старовинні думи. На основі численних студій з натури Опанас Сластіон створив багато картин та графічних творів з народного життя («Любимий куточок», «Бандурист», «У селян» та інші), які з успіхом експонувалися на виставках у Петербурзі, Києві, Полтаві та інших містах.

Був популярним Опанас Сластіон і як скульптор. Не обійшов він увагою усну народну творчість, насамперед, українські народні пісні й думи, а також ряд казок. Також увагу графіка полонили твори художньої літератури. Він проілюстрував твори українських письменників: Данила Мордовця (поема «Козаки і море») Михайла Коцюбинського (оповідання «Украла»), байки Олени Пчілки, твори Миколи Гоголя. Та найбільшою любов'ю митця стало шевченківське слово.

Опанас Георгійович Сластіон був одним із перших ілюстраторів творів Т.Г.Шевченка, створивши значну кількість ілюстрацій до «Кобзаря». Молодий художник розпочав ілюструвати твори Кобзаря, ще навчаючись в академії. Його перша графічна робота до поеми «Катерина», мала успіх, що наснажило Сластіона до подальшої роботи над творами Тараса Шевченка. Для цього митець насамперед обирає поему «Гайдамаки». Щоб історично правильно передати народний побут, портрети, костюми, Опанас Георгійович консультувався у знавців української старовини, опрацював багато літератури, побував у місцях гайдамацького руху. Робота вимагала великих зусиль. Та завдяки чудовому художньому оформленню це видання стало значною подією в історії книжкової шевченкіани.

Численні перевидання книжки з'явилися не тільки на території України, а й у Канаді та Берліні. На думку дослідників, рівня цієї книги не досягнув жоден з наступних ілюстраторів. Ілюстрації О.Сластіона набули широкої популярності. Вони навіть були видані як листівки. «Наш Сластьон, - говорив про нього Ілля Рєпін, - чудовий ілюстратор, бездоганний рисувальник, знавець козацького побуту».

Не можна не згадати про ілюстрації до історичних монографій. Д.І.Яворницького. Це передусім стосується таких відомих праць ученого: двотомної «Запорожье в остатках старины и преданиях народа», тритомного видання «История запорожских козаков» та книги «История села Фалеевки-Садовой Херсонской губернии и уезда».

До визначних станкових праць Сластіона-графіка належить альбом «Старина украинская и запорожская». Подорожуючи Центральною та Лівобережною Україною, він разом зі своїм приятелем Д.Яворницьким побував на Запоріжжі. Враження від цих подорожей стали основою для створення «Старины...». Спочатку був задум створити тільки альбом із зразками українського вбрання. Та вчасно позичені гроші дали Сластіонові можливість включити до альбому також портрети гетьманів України, визначні пам'ятки архітектури, типи козаків і представників різних прошарків доби Гетьманщини, зразки матеріальної та духовної культури. Заради цього видання художник освоїв техніку літографії.

Унікальним явищем української графіки стала портретна галерея кобзарів. У цілому, альбом складається з 23 портретів різних форматів, виконаних у техніках: туш, перо, чорна акварель, білила, олівець. За визначенням основоположника українського етнографічного музикознавства Філарета Колесси «Опанас Сластьон був дійсно великим знавцем кобзарства... Змолоду він належав до тих... любителів української народної поезії й музики, що «йшли в народ», щоби біля самого джерела, від кобзарів і лірників, збирати й вивчати народні пісні й думи».

Після 1-го з'їзду етнографів Опанас Сластіон придбав фонограф і перший в Україні записав кобзарські думи. Разом із Філаретом Колессою він брав участь у музичній етнографічній експедиції. Обидва митці записали твори у виконанні кількох кобзарів і самого Опанаса Георгійовича. У нього був гарний голос, і він сам добре грав на кобзі. Пізніше Сластіон став ініціатором створення двох кобзарських капел.

Опанас Георгійович був одним із засновників українського архітектурного стилю. Він спроектував низку будинків земських шкіл, кредитово-кооперативних товариств, зокрема Миргородської водолікарні, школи у містах Кременчуці, Лохвиці Полтавської області. Також він був засновником Миргородського історико-краєзнавчого музею.