УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 147 відвідувачів

Теги
секти автокефалія Мазепа Президент Віктор Ющенко 1020-річчя Хрещення Русі вибори Доброчинність шляхи єднання Священний Синод УПЦ постать у Церкві комуністи та Церква розкол в Україні УГКЦ краєзнавство милосердя Митрополит Володимир (Сабодан) Предстоятелі Помісних Церков УПЦ КП Католицька Церква Голодомор Києво-Печерська Лавра українська християнська культура Вселенський Патріархат Церква і медицина церква і суспільство молодь Археологія та реставрація забобони педагогіка Ющенко Церква і політика Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква та політика іконопис діаспора монастирі та храми України Церква і влада конфлікти церковна журналістика Патріарх Алексій II






Рейтинг@Mail.ru






19 січня 1939 року помер письменник, учений Михайло Опанасович Драй-Хмара



Люблю слова, що повнодзвонні,
як мед, пахучі та п'янкі...
Микола Драй-Хмара

19 січня 1939 року помер український письменник, учений Михайло Опанасович Драй-Хмара. За іншою версією, у квітні 1939 року письменник добровільно зголосився стати на місце смертника під час чергового «вибіркового» розстрілу кожного п'ятого, рятуючи тим самим життя іншої людини.
Лише в 1967 році, після багатьох років замовчування, повернулося в українську літературу викреслене з неї в 30-х роках ім'я блискучого поета і літературознавця-вченого. Того року республіканське письменницьке видавництво випустило в світ збірку «Вибраного» Михайла Драй-Хмари. Але повна реабілітація поета прийшла значно пізніше.

Михайло Опанасович Драй-Хмара - виходець з козачої сім'ї. Дитинство його та юнацькі роки пройшли на Черкащині. Навчаючись в одному з найкращих приватних навчальних закладів на Україні - Колегії Павла Ґалаґана в Києві, він вивчає французьку, німецьку, грецьку та латину. У цей же час Михайло почав писати вірші.

Закінчивши Колегію, він продовжує навчання на історико-філологічному факультеті Київського університету. Тут Драй-Хмара друкує свою першу наукову працю, опановує слов'янські мови, згодом поглиблює знання в бібліотеках та архівах Львова, Будапешта, Загреба, Бухареста.
З 1918 року Михайло Драй-Хмара професор Українського державного Кам'янець-Подільського університету. Також він керував лінгвістичною секцією кафедри історії і економіки Поділля, редагував «Записки Кам'янець-Подільського університету».

Пізніше Драй-Хмара - професор мови і літератури в Київському медичному інституті. У цей час він активно співробітничає з рядом науково-дослідних і культурно-освітніх організацій: працює на кафедрі лінгвістики у Всеукраїнській Академії наук, у Комісії зі складання словника живої української мови та в Комісії з дослідження історії української мови.

Зайнятий науковою діяльністю, Михайло Драй-Хмара знаходить час і для літературної праці. В Києві він стає одним з учасників літературного угруповання, за яким закріпилось наймення «неокласики». Його поезії та переклади з'являються на сторінках тогочасних періодичних видань. Згодом більшість цих творів поет включить до першої і, на жаль, єдиної прижиттєвої збірки з символічною назвою - «Проростень».

Сучасники іноді називали Михайла Драй-Хмару «співцем споглядання». Він віддається пошукам гармонії з природою, з людьми і світом. Милується красою рідної землі, озерами, луками, золотим сонцем, що скотилось на пухку солому, журавлями, які спішать з вирію. Пейзажні мініатюри поета вражають майстерним відтворенням звукових і зорових вражень. «Я світ увесь сприймаю оком, бо лінію і цвіт люблю», - пише він в одній із своїх поезій.

Як і загалом неокласики, Драй-Хмара багато й майстерно перекладав. Завдяки його натхненній перекладацькій творчості на Україні вагомо зазвучало слово А.Міцкевича, Ш.Бодлера, П.Верлена, Ш.Леконт де Ліля, О.Пушкіна, М.Лермонтова, О.Блока, С.Єсеніна, М.Богдановича та ряду інших майстрів світової поезії.

Помітний внесок Михайла Драй-Хмари і в розвиток українського літературознавства. Окремим виданням вийшла його ґрунтовна монографія «Леся Українка». Звертався він і до проблем розвитку шевченкознавства, зібрав нові матеріали до життєпису В.Чумака, вивчав славістику, цікавився здобутками білоруської літератури (праці про М.Богдановича, Я.Купалу).

Він міг би ще багато зробити задля українського письменства, але у березні 1933 року його заарештовують. Невдовзі письменника випускають на волю, але позбавляють усіх посад, не даючи можливості влаштуватись на будь-яку роботу.

Другий арешт стає фатальним. Покарання не забарилось - п'ять років таборів. Його невільницький шлях пролягає на Колиму. З часом постановою «трійки» УНКВС йому додають ще десять років за антирадянську пропаганду в таборі. 19 січня 1939 року «від ослаблення серцевої діяльності», як вказано в документах, Михайло Драй-Хмара помер.