1579 року король Речі Посполитої Стефан Баторій заснував у Вільні (так тоді називався Вільнюс) академію, наділену університетськими правами і привілеями. Керували академією єзуїти. Коли у 1773 році орден у Литві заборонили, академія була перетворена у Головну школу Великого князівства Литовського. Після третього розділу Речі Посполитої у 1795 році Литва увійшла до складу Росії. Олександр І у квітні 1803 року реорганізував школу у Імператорський Віленський університет, який поступово став одним з найбільших у Європі. Одним з його випускників був видатний польський поет Адам Міцкевич. Під час Польського повстання у 1832 році університет було закрито, і лише 1919 року він відновив свою роботу.