УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 97 відвідувачів

Теги
милосердя монастирі та храми України українська християнська культура церква та політика Священний Синод УПЦ краєзнавство Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква і суспільство шляхи єднання Президент Віктор Ющенко забобони 1020-річчя Хрещення Русі Археологія та реставрація постать у Церкві Церква і влада секти педагогіка Предстоятелі Помісних Церков Мазепа церковна журналістика Митрополит Володимир (Сабодан) Католицька Церква Києво-Печерська Лавра Церква і політика Голодомор Церква і медицина конфлікти УПЦ КП Вселенський Патріархат Патріарх Алексій II комуністи та Церква Ющенко вибори діаспора Доброчинність молодь розкол в Україні автокефалія УГКЦ іконопис






Рейтинг@Mail.ru






11 лютого 1903 року Канонізація преподобного Серафима Саровського



Найбільшим святим нового часу в Руській Церкві є преподобний Серафим Саровський.
Протоієрей Сергій Булгаков

„Хто ім'я моє буде поминати, не залишу того і я в молитвах моїх". Ці слова належать великому руському святому - преподобному Серафиму Саровському. Народне шанування «батюшки Серафима» почалось задовго до його канонізації, ще за життя. А через 70 років після смерті саровського старця, він був офіційно прославлений серед святих Руською Православною Церквою. Дуже вагомим у цьому процесі було рішення самого імператора Миколи Другого, який наполіг на якнайшвидшому прославленні подвижника. Цього дня 1903 року в Діяннях Святішого Синоду були опубліковані такі слова: «Благоговійного старця Серафима визнати в лику святих, благодаттю Божою прославлених».