УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 122 відвідувачів

Теги
автокефалія Археологія та реставрація Голодомор секти українська християнська культура конфлікти Києво-Печерська Лавра Мазепа Митрополит Володимир (Сабодан) розкол в Україні церква та політика Католицька Церква милосердя Президент Віктор Ющенко Предстоятелі Помісних Церков монастирі та храми України Ющенко церква і суспільство діаспора Церква і політика Доброчинність Патріарх Алексій II краєзнавство постать у Церкві іконопис Священний Синод УПЦ 1020-річчя Хрещення Русі вибори шляхи єднання Церква і влада УГКЦ Вселенський Патріархат церковна журналістика комуністи та Церква Церква і медицина молодь УПЦ КП Приїзд Патріарха Кирила в Україну забобони педагогіка






Рейтинг@Mail.ru






10 березня 1861 року спочив Тарас Шевченко, український поет, художник



Душе с прекрасным назначеньем
Должно любить, терпеть, страдать;
И дар Господний, вдохновенье,
Должно слезами поливать.
Тарас Шевченко

Тарас Шевченко закінчив земне життя в Петербурзі, у стінах Імператорської академії мистецтв, там, де, власне, й розпочався шлях поета до свободи й високого призначення. Серед тих, хто йшов за гробом великого Тараса на Смоленське кладовище, були Федір Достоєвський, Микола Костомаров, Микола Некрасов... Пантелеймон Куліш, який жив тоді в Петербурзі, писав: «Увесь Петербурзький університет проводжав його гроб, лавровими вінками покритий. Студенти не дали коням його везти, а самі несли аж до самісінької ями». Пройшов час і прах поета було перенесено на Батьківщину. Адже душа великого митця, вилита у його творах, завжди була з Україною.