УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 85 відвідувачів

Теги
комуністи та Церква 1020-річчя Хрещення Русі Археологія та реставрація Голодомор Священний Синод УПЦ українська християнська культура забобони молодь УПЦ КП Ющенко Президент Віктор Ющенко Предстоятелі Помісних Церков Вселенський Патріархат монастирі та храми України Церква і політика іконопис Католицька Церква Патріарх Алексій II церква та політика Києво-Печерська Лавра вибори Церква і медицина Митрополит Володимир (Сабодан) конфлікти Приїзд Патріарха Кирила в Україну Церква і влада краєзнавство постать у Церкві церковна журналістика секти Мазепа діаспора Доброчинність педагогіка шляхи єднання автокефалія УГКЦ церква і суспільство розкол в Україні милосердя






Рейтинг@Mail.ru






10 березня 1861 року спочив Тарас Шевченко, український поет, художник



Душе с прекрасным назначеньем
Должно любить, терпеть, страдать;
И дар Господний, вдохновенье,
Должно слезами поливать.
Тарас Шевченко

Тарас Шевченко закінчив земне життя в Петербурзі, у стінах Імператорської академії мистецтв, там, де, власне, й розпочався шлях поета до свободи й високого призначення. Серед тих, хто йшов за гробом великого Тараса на Смоленське кладовище, були Федір Достоєвський, Микола Костомаров, Микола Некрасов... Пантелеймон Куліш, який жив тоді в Петербурзі, писав: «Увесь Петербурзький університет проводжав його гроб, лавровими вінками покритий. Студенти не дали коням його везти, а самі несли аж до самісінької ями». Пройшов час і прах поета було перенесено на Батьківщину. Адже душа великого митця, вилита у його творах, завжди була з Україною.