УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 92 відвідувачів

Теги
педагогіка Церква і влада комуністи та Церква Предстоятелі Помісних Церков іконопис УПЦ КП Церква і медицина монастирі та храми України постать у Церкві УГКЦ милосердя церква і суспільство молодь шляхи єднання Священний Синод УПЦ Ющенко українська християнська культура конфлікти вибори 1020-річчя Хрещення Русі Президент Віктор Ющенко секти Доброчинність Патріарх Алексій II автокефалія Церква і політика церковна журналістика забобони церква та політика Києво-Печерська Лавра розкол в Україні Митрополит Володимир (Сабодан) Археологія та реставрація Вселенський Патріархат Приїзд Патріарха Кирила в Україну Мазепа краєзнавство Католицька Церква Голодомор діаспора






Рейтинг@Mail.ru






10 березня 1861 року спочив Тарас Шевченко, український поет, художник



Душе с прекрасным назначеньем
Должно любить, терпеть, страдать;
И дар Господний, вдохновенье,
Должно слезами поливать.
Тарас Шевченко

Тарас Шевченко закінчив земне життя в Петербурзі, у стінах Імператорської академії мистецтв, там, де, власне, й розпочався шлях поета до свободи й високого призначення. Серед тих, хто йшов за гробом великого Тараса на Смоленське кладовище, були Федір Достоєвський, Микола Костомаров, Микола Некрасов... Пантелеймон Куліш, який жив тоді в Петербурзі, писав: «Увесь Петербурзький університет проводжав його гроб, лавровими вінками покритий. Студенти не дали коням його везти, а самі несли аж до самісінької ями». Пройшов час і прах поета було перенесено на Батьківщину. Адже душа великого митця, вилита у його творах, завжди була з Україною.