УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 161 відвідувачів

Теги
милосердя забобони Патріарх Алексій II автокефалія краєзнавство Церква і політика Ющенко секти шляхи єднання Мазепа Вселенський Патріархат Президент Віктор Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) УГКЦ українська християнська культура УПЦ КП церковна журналістика розкол в Україні Археологія та реставрація монастирі та храми України постать у Церкві комуністи та Церква Предстоятелі Помісних Церков Голодомор конфлікти вибори церква та політика Церква і влада іконопис Церква і медицина Священний Синод УПЦ Католицька Церква 1020-річчя Хрещення Русі церква і суспільство Приїзд Патріарха Кирила в Україну педагогіка молодь Доброчинність Києво-Печерська Лавра діаспора






Рейтинг@Mail.ru






10 березня 1861 року спочив Тарас Шевченко, український поет, художник



Душе с прекрасным назначеньем
Должно любить, терпеть, страдать;
И дар Господний, вдохновенье,
Должно слезами поливать.
Тарас Шевченко

Тарас Шевченко закінчив земне життя в Петербурзі, у стінах Імператорської академії мистецтв, там, де, власне, й розпочався шлях поета до свободи й високого призначення. Серед тих, хто йшов за гробом великого Тараса на Смоленське кладовище, були Федір Достоєвський, Микола Костомаров, Микола Некрасов... Пантелеймон Куліш, який жив тоді в Петербурзі, писав: «Увесь Петербурзький університет проводжав його гроб, лавровими вінками покритий. Студенти не дали коням його везти, а самі несли аж до самісінької ями». Пройшов час і прах поета було перенесено на Батьківщину. Адже душа великого митця, вилита у його творах, завжди була з Україною.