УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 71 відвідувачів

Теги
краєзнавство конфлікти секти Президент Віктор Ющенко іконопис церква і суспільство Києво-Печерська Лавра УГКЦ Католицька Церква Предстоятелі Помісних Церков педагогіка милосердя Вселенський Патріархат діаспора Голодомор Мазепа постать у Церкві 1020-річчя Хрещення Русі Церква і медицина церковна журналістика українська християнська культура Патріарх Алексій II розкол в Україні Церква і влада забобони молодь Приїзд Патріарха Кирила в Україну автокефалія Доброчинність монастирі та храми України комуністи та Церква Церква і політика шляхи єднання вибори Митрополит Володимир (Сабодан) Ющенко Священний Синод УПЦ УПЦ КП церква та політика Археологія та реставрація






Рейтинг@Mail.ru






6 серпня 2004 року Спочив Іван Воронов, російський актор



Актор повинен навчитись складне робити звичним, звичне легким і легке прекрасним.
Костянтин Станіславський

Понад 50 років життя він присвятив акторській праці. Свою кар'єру Іван Воронов розпочав у 1935-му році в театрі Всеволода Мейєрхольда. В роки Великої Вітчизняної війни він грав у складі Фронтового театру. Потім працював на сцені Центрального дитячого театру. В доробку Івана Воронова такі ролі, як Ноздрьов з «Мертвих душ» Гоголя, Фамусов з «Горя з розуму» Грибоєдова. На схилі літ у творчості актора з'явилися нові риси: ювелірне відпрацьовування жесту, багатство інтонацій, володіння мімікою. Це особливо виразно розкрилося в ролях Федора Нечаєва в спектаклі «Пізня дитина», Жана Вальжана і Шанматьє в «Знедолених» за Гюго, Андрія Карловича в «Капітанській доньці» Пушкіна.