УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 108 відвідувачів

Теги
українська християнська культура церковна журналістика УГКЦ автокефалія діаспора Церква і політика Церква і медицина Церква і влада конфлікти 1020-річчя Хрещення Русі іконопис Патріарх Алексій II вибори Священний Синод УПЦ Голодомор Доброчинність церква та політика комуністи та Церква педагогіка молодь Києво-Печерська Лавра Археологія та реставрація монастирі та храми України Ющенко Вселенський Патріархат Мазепа УПЦ КП секти постать у Церкві Предстоятелі Помісних Церков милосердя Католицька Церква Митрополит Володимир (Сабодан) розкол в Україні церква і суспільство шляхи єднання забобони Президент Віктор Ющенко краєзнавство Приїзд Патріарха Кирила в Україну






Рейтинг@Mail.ru






6 серпня 2004 року Спочив Іван Воронов, російський актор



Актор повинен навчитись складне робити звичним, звичне легким і легке прекрасним.
Костянтин Станіславський

Понад 50 років життя він присвятив акторській праці. Свою кар'єру Іван Воронов розпочав у 1935-му році в театрі Всеволода Мейєрхольда. В роки Великої Вітчизняної війни він грав у складі Фронтового театру. Потім працював на сцені Центрального дитячого театру. В доробку Івана Воронова такі ролі, як Ноздрьов з «Мертвих душ» Гоголя, Фамусов з «Горя з розуму» Грибоєдова. На схилі літ у творчості актора з'явилися нові риси: ювелірне відпрацьовування жесту, багатство інтонацій, володіння мімікою. Це особливо виразно розкрилося в ролях Федора Нечаєва в спектаклі «Пізня дитина», Жана Вальжана і Шанматьє в «Знедолених» за Гюго, Андрія Карловича в «Капітанській доньці» Пушкіна.