УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 179 відвідувачів

Теги
церква та політика Предстоятелі Помісних Церков Мазепа конфлікти Церква і медицина вибори комуністи та Церква Церква і політика монастирі та храми України Києво-Печерська Лавра розкол в Україні постать у Церкві шляхи єднання Вселенський Патріархат секти Патріарх Алексій II Президент Віктор Ющенко Церква і влада українська християнська культура милосердя 1020-річчя Хрещення Русі молодь Митрополит Володимир (Сабодан) іконопис Голодомор Археологія та реставрація Священний Синод УПЦ церковна журналістика краєзнавство Приїзд Патріарха Кирила в Україну забобони Доброчинність діаспора Ющенко автокефалія УПЦ КП Католицька Церква УГКЦ педагогіка церква і суспільство






Рейтинг@Mail.ru






6 серпня 2004 року Спочив Іван Воронов, російський актор



Актор повинен навчитись складне робити звичним, звичне легким і легке прекрасним.
Костянтин Станіславський

Понад 50 років життя він присвятив акторській праці. Свою кар'єру Іван Воронов розпочав у 1935-му році в театрі Всеволода Мейєрхольда. В роки Великої Вітчизняної війни він грав у складі Фронтового театру. Потім працював на сцені Центрального дитячого театру. В доробку Івана Воронова такі ролі, як Ноздрьов з «Мертвих душ» Гоголя, Фамусов з «Горя з розуму» Грибоєдова. На схилі літ у творчості актора з'явилися нові риси: ювелірне відпрацьовування жесту, багатство інтонацій, володіння мімікою. Це особливо виразно розкрилося в ролях Федора Нечаєва в спектаклі «Пізня дитина», Жана Вальжана і Шанматьє в «Знедолених» за Гюго, Андрія Карловича в «Капітанській доньці» Пушкіна.