УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 130 відвідувачів

Теги
Мазепа розкол в Україні УПЦ КП педагогіка монастирі та храми України постать у Церкві церква та політика конфлікти 1020-річчя Хрещення Русі Археологія та реставрація церковна журналістика Церква і політика автокефалія шляхи єднання Митрополит Володимир (Сабодан) Доброчинність іконопис краєзнавство Ющенко Католицька Церква українська християнська культура Президент Віктор Ющенко діаспора Голодомор забобони Церква і влада Предстоятелі Помісних Церков молодь Патріарх Алексій II церква і суспільство Києво-Печерська Лавра Священний Синод УПЦ секти Приїзд Патріарха Кирила в Україну Вселенський Патріархат вибори милосердя комуністи та Церква УГКЦ Церква і медицина






Рейтинг@Mail.ru






6 серпня 2004 року Спочив Іван Воронов, російський актор



Актор повинен навчитись складне робити звичним, звичне легким і легке прекрасним.
Костянтин Станіславський

Понад 50 років життя він присвятив акторській праці. Свою кар'єру Іван Воронов розпочав у 1935-му році в театрі Всеволода Мейєрхольда. В роки Великої Вітчизняної війни він грав у складі Фронтового театру. Потім працював на сцені Центрального дитячого театру. В доробку Івана Воронова такі ролі, як Ноздрьов з «Мертвих душ» Гоголя, Фамусов з «Горя з розуму» Грибоєдова. На схилі літ у творчості актора з'явилися нові риси: ювелірне відпрацьовування жесту, багатство інтонацій, володіння мімікою. Це особливо виразно розкрилося в ролях Федора Нечаєва в спектаклі «Пізня дитина», Жана Вальжана і Шанматьє в «Знедолених» за Гюго, Андрія Карловича в «Капітанській доньці» Пушкіна.