УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Цікаве звідусіль  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 121 відвідувачів

Теги
Голодомор милосердя діаспора Приїзд Патріарха Кирила в Україну Мазепа шляхи єднання Доброчинність комуністи та Церква Митрополит Володимир (Сабодан) УГКЦ церква та політика 1020-річчя Хрещення Русі Патріарх Алексій II вибори конфлікти Ющенко Церква і медицина Археологія та реставрація церква і суспільство українська християнська культура розкол в Україні постать у Церкві Священний Синод УПЦ церковна журналістика Києво-Печерська Лавра Предстоятелі Помісних Церков Церква і влада іконопис педагогіка краєзнавство УПЦ КП молодь секти забобони Католицька Церква Президент Віктор Ющенко Вселенський Патріархат Церква і політика автокефалія монастирі та храми України






Рейтинг@Mail.ru






Паростки духовності в Київському університеті



Віталій Разіцький

Спецкурс «Історія Церкви» - нове слово в світській освіті: голосне, живе, цікаве. Промовляє його до сучасного, не звиклого до церковності та віри студентства знаний в науковому світі професор історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Василь Ульяновський. На лекціях у цього неординарного «чоловіка в метелику» - завжди повний аншлаг.

Після років безбожного комуністичного режиму від традиційної української системи виховання мало що лишилося. Багато людей взагалі не знають Бога і, відповідно, не вчать релігії своїх дітей. Лише останнім часом з'явилася можливість відродження колишніх культурних традицій. При цьому Православній Церкві у своїй місіонерській діяльності доводиться починати все буквально з нуля. Часто те, що наші предки вважали елементарною нормою, для багатьох нині є новизною, в тому числі й викладання уроків релігії у світських навчальних закладах, хоча, як свідчить практика, багато студентів зацікавлені у вивченні засад православ'я чи інших світових релігій.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка вважається одним із найкращих вузів не лише в Україні, але й у світі. Його історія та традиції сягають сивої давнини, серед викладацького складу вузу - провідні фахівці з різних галузей науки.

Прогресивна ініціатива

З 90-х років минулого століття в університеті на історичному факультеті професор Василь Іринархович Ульяновський започаткував викладання спецкурсу з історії Православної Церкви. Від початку ця ініціатива виглядала особливо прогресивно. Багато хто думав, що новий предмет не зможе зацікавити студентської аудиторії. Проте результати виявилися абсолютно протилежними. Кафедра давньої та нової історії України кожного року має стабільну кількість бажаючих розпочати свою наукову діяльність саме з проблематики цього періоду. Не останню роль під час вибору студентами напрямку наукових досліджень відіграють лекції В.Ульяновського. Під його науковим керівництвом займаються багато студентів - у кожного свій напрямок дослідження, проте об'єднує їх бажання осмислити розвиток Церкви на теренах українських земель, зрозуміти її вчення та оцінити значення релігії для суспільства й держави.

Особливістю спецкурсу професора В.Ульяновського є те, що розвиток Православної Церкви він «прив'язує» до конкретних історичних умов не лише світового масштабу, але й місцевого, вітчизняного. Адже, якщо інформацію про розвиток східного християнства можна знайти практично будь-де, то про історію Православної Церкви на українських землях написано не так вже й багато. Тематична довідка зі спецкурсу професора В.Ульяновського є настільки масштабною, що за браком часу він не завжди встигає прочитати студентам усе.

«Без Бога - ні до порога»

Однією з головних особливостей спецкурсу, як на мене, є тема сприйняття та усвідомлення нашими предками Церкви й Бога. Професор Ульяновський наголошує на тому, що наші предки сприймали Бога й Церкву як основну і найвищу інстанцію на Землі. До священнослужителів зверталися за порадами і допомогою в різних ситуаціях, починаючи від винесення судових вироків і закінчуючи проханням благословення для буденних справ. Такого благочестя нашому суспільстві явно бракує. За роки безбожної влади люди настільки змінилися і звикли в усьому бачити лише свою волю, що не можуть збагнути, наскільки їхня воля є нікчемною порівняно з волею Божою.

Професор Ульяновський пропонує до уваги студентів цікаву інформацію про те, за яким принципом і чому в різні періоди наші предки віддавали перевагу під час освячення храмів тим чи іншим святам. Як приклад можна навести період Середньовіччя, коли, в порівнянні з роками існування Київської Русі, на українських землях користувався особливою пошаною святий Миколай Чудотворець. Причину цього професор Ульяновський вбачає в тому, що саме в ці роки український народ був особливо пригноблений іновірцями. А святитель Миколай, як відомо, особливо прославився своєю стійкістю у вірі й захистом її чистоти. Тому наші предки, потрапивши в умови, подібні до тих, в яких жив і подвизався святий Миколай, стали особливо просити його заступництва у щоденних проблемах.

Не менш важливою темою, яку розкриває професор Київського університету, є святі Таїнства Православної Церкви, окрема увага акцентується на Таїнстві шлюбу. На превеликий жаль, нині багато молодих людей, навіть з університетською освітою щоденно творять собі ж на шкоду гріховні справи, що негативно відбивається як на їхньому подальшому особистому житті, так і на житті всього суспільства. Наприклад, часто можна зустріти людей, які одружувалися по декілька разів. При чому більшість із них навіть не думає, що подібні «багаторазові» шлюби - це, по-перше, руйнування духовного світу дітей, які залишаються без найдорожчих людей - зазвичай батька; по-друге, розхитується інститут сім'ї, що виступає основною ланкою будь-якого суспільства. Руйнуючи шлюб, людина творить перелюб, а тому підпадає осуду Божому, тому студентам, як майбутнім батькам і матерям, не тільки цікаво, але й корисно слухати лекції професора Ульяновського.

Церковні традиції на атеїстичний лад

Під час своїх лекцій професор Ульяновський не лише розповідає про значення тих чи інших Таїнств Православної Церкви, але й подає цікаву інформацію про ставлення до цього наших предків. Як виявляється, суспільство східних слов'ян було побудоване на основі церковних канонів. Так звані народні традиції та звичаї, багато з яких ми дотримуємося й дотепер, були пов'язані саме з церковним уставом, який, у свою чергу, будувався на основі Христового вчення. У роки радянського панування багатьом стародавнім християнським традиціям спробували дати світську інтерпретацію, мовляв, це «соціалістичні» заслуги. І навіть нині багато людей не розуміють значення свят, які відзначає Православна Церква.

З лекцій професора Ульяновського можна почерпнути інформацію щодо написання і вшанування нашими предками святих ікон. Багато сучасників не розуміють їхнього призначення: одні розглядають їх як звичайні картини, інші - як пам'ятки давнього мистецтва. Василь Ульяновський дає інформацію про походження та значення ікон, навчає розрізняти різні стилі їхнього написання і способи визначення віку. Він вчить студентів тому, що ікона - не просто картина, а вікно в інший, духовний світ. Не оминає увагою він і феномену чудотворних, мироточивих та кровоточивих ікон. Якщо хтось не хоче вірити у цьому питанні представникам Церкви, то має можливість послухати науковця, погляди якого щодо даної проблеми не відрізняються від тверджень релігійних діячів.

Традиційною для предмету «Історія Церкви» є тематика, що стосується діяльності на українських землях видатних релігійних діячів. У цьому контексті значна увага приділяється життєвому шляху київського митрополита Петра Могили. Реформи, які провів цей угодник Божий, є настільки значущими, що їх важко і нині переоцінити. При цьому всьому він не змінив сутності вчення ортодоксальної Православної Церкви і не дав зробити це іншим, зокрема іновірцям. Враховуючи сучасні українські реалії, діяльність Київського митрополита Петра Могили слід ще не раз переосмислити і зробити з цього відповідні висновки.

Насамкінець хотілося б згадати про розвиток чернечого життя в Україні та історії монастирів, про що традиційно розповідає на лекціях В.І.Ульяновський. Нині ми можемо спостерігати в Україні поступове відродження цієї давньої християнської традиції після великої шкоди та руйнації, які завдав їй комуністичний режим. Професор наводить статичні дані про православні монастирі в Україні в різні історичні періоди. Нині багатьох людей не перестає дивувати те, що в давнину наші прадіди вважали за честь прояв Господнього благословення, коли хтось з роду присвячував своє життя служінню Богу. Насельниками монастирів ставали не лише «прості» люди, але й представники царських, князівських та магнатських родів, що підкреслює велику пошану наших предків до чернечого життя.

Суспільство, не знаючи Бога, духовно голодує. Більш того, поступово деградує й вироджується, ідучи шляхом самознищення. Люди втрачають сенс життя, адже створені Богом для добра, любові та вічності, прагнуть до чистоти й благочестя. Ми народжуємося щирими, добродушними й шляхетними, а те, ким стаємо в подальшому житті, залежить від виховання. Ніщо так не виховає людини, як релігія, і тому таким важливим є спецкурс «Історія Церкви». Адже він здатен не лише посіяти зерна духовності в душі сучасного студентства, а й виплекати ті паростки, що незабаром обов'язково почнуть сходити.