УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Сімферопольська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 65 відвідувачів

Теги
Голодомор Священний Синод УПЦ педагогіка українська християнська культура Приїзд Патріарха Кирила в Україну автокефалія Археологія та реставрація молодь Предстоятелі Помісних Церков Києво-Печерська Лавра церква та політика забобони монастирі та храми України церква і суспільство Доброчинність вибори милосердя шляхи єднання Вселенський Патріархат іконопис церковна журналістика Мазепа Ющенко УГКЦ УПЦ КП Митрополит Володимир (Сабодан) Патріарх Алексій II комуністи та Церква Католицька Церква краєзнавство конфлікти Церква і влада секти Президент Віктор Ющенко Церква і медицина розкол в Україні 1020-річчя Хрещення Русі Церква і політика діаспора постать у Церкві






Рейтинг@Mail.ru






СІМФЕРОПОЛЬ. Знайдено найдревніші християнські гробниці на пострадянському просторі



Археологи національного заповідника «Херсонес Таврійський» відкрили на території некрополя два найдавніші пам'ятники раннього християнства в СНД - склепи, що датуються III-IV століттями нашої ери. Унікальність склепів полягає в тому, що це найбільш віддалені від античних центрів поширення християнства - Єрусалима, Антіохії, Рима, Олександрії та Константинополя - пам'ятники археології.

Раніше найдревніші християнські склепи Криму були відкриті в 1903-1912 роках і датувалися початком V століття. «Відкриті нами склепи підтверджують, що християнство з'явилося на території нинішньої України набагато раніше», - пояснив науковий співробітник заповідника «Херсонес Таврійський» Андрій Филипенко.

Перший з відкритих декілька місяців тому склепів - місце поховання шанованого члена ранньохристиянської громади Херсонеса. Стелю та стіни похоронної ніші прикрашають фрески. У ніші намальовані квіти з чотирма пелюстками - у Болгарії їх називають «костянтинівки». Ними прикрашали склепи тільки в період життя імператора Костянтина Великого, який дозволив Міланським едиктом 313 року вільно сповідувати християнство. У центрі ніші епітафія - посмертний присвятний напис. Археологи перевели її так «Арістоне, нехай тебе не забудуть - і душа твоя з праведними». На стелі великий знак - коло, в якому перехрещені букви Х и Р - так званий хрест Костянтина.

«Датувати склеп IV століттям дали змогу монети цього періоду, знайдені в склепі та біля входу, а також фрагменти посуду, глиняні лампи-світильники які клали разом з померлим», - пояснив А.Филипенко.

Другий склеп, який археологи також не вагаючись відносять до християнських, датується ще більш раннім часом. На стелі та стінах гробниці нанесені графіті - видряпані малюнки й написи. На стелі та в кожному кутку зображені кораблі. На стіні - напис «Радуйся!».

Найдревніші археологічні пам'ятники раннього християнства - катакомби в Римі - датуються I-III століттям. Ранньохристиянські гробниці, датовані III-IV століттями нашої ери, відкриті на території Італії, Греції, Туреччини, Болгарії, Сирії, Лівану, Ізраїлю, Єгипту та Йорданії. Всього у світі 15 таких пам'ятників.

Новий Регіон - Крим/Седмиця.ru