УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Київська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 364 відвідувачів

Теги
секти монастирі та храми України УПЦ КП діаспора Священний Синод УПЦ конфлікти милосердя Вселенський Патріархат розкол в Україні українська християнська культура Ющенко шляхи єднання Доброчинність УГКЦ церковна журналістика забобони Голодомор Католицька Церква краєзнавство 1020-річчя Хрещення Русі автокефалія Церква і політика Церква і влада Президент Віктор Ющенко комуністи та Церква Предстоятелі Помісних Церков Києво-Печерська Лавра постать у Церкві церква та політика Приїзд Патріарха Кирила в Україну іконопис церква і суспільство Мазепа Археологія та реставрація Митрополит Володимир (Сабодан) Церква і медицина Патріарх Алексій II педагогіка молодь вибори






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ. У столиці завершилася VIII Міжнародна наукова конференція «Успенські читання»

  02 жовтня 2008



VIII Міжнародна науково-практична конференція «Успенські читання», яка тривала з 28 вересня по 1 жовтня, завершилася. Зібравши священнослужителів, богословів і науковців з усього світу, вона вкотре довела необхідність і корисність проведення таких заходів.

У рамках цьогорічних «Успенських читань» пройшли два круглих столи - «Протопресвітер Олександр Шмеман: богослов, священик, людина» та міжконфесійна богословська зустріч в Інституті релігійних наук святого Фоми Аквінського. Крім того, учасники форуму виступили з 19 доповідями на різні теми в галузях богослов'я, філософії, культурології та літератури.

Найбільш насиченими та науково обґрунтованими були виступи німецького професора Карла Християна Фельмі, польського православного священика Генріха Папроцкего, автора кількох популярних книг росіянина з Італії отця Володимира Зелінського, ректора Паризької католицької семінарії отця Дідьє Берте, доктора богослов'я Марека Кіти з Польщі й українців - Сергія Бортника та протоієрея Богдана Огульчанського.

Професор з Німеччини Карл Фельмі, який не так давно навернений у Православ'я з лютеранства, прочитав захоплюючу доповідь про київського богослова Павла Свєтлова. Отець Павло викладав апологетику в Університеті святого Володимира, ставши одним із першим ентузіастів очищення церковної догматики від застарілих схоластичних схем. В умовах радянської окупації він намагався поширювати релігійну освіту, насамперед серед жінок, але був за це заарештований і як покарання отримав заборону мешкати в Києві. Незважаючи на таку постанову, помер відомий богослов все-таки в Києві в грудні 1941 року.

Священик Польської Православної Церкви Генріх Папроцкі виступив із доповіддю на тему «Пам'ять Церкви», зосередившись на концепції євхаристійної природи церковної пам'яті. Проаналізувавши духовний феномен жертви як символу звільнення від гріха, отець Генріх звернувся до традиції поминання святих на Літургії, що є, на його думку, актуалізацією святості в контексті Таїнства Євхаристії. «Церква є вічною пам'яттю правдивої людської святості. Церква - це Тіло Христа, а тому вона є також пам'яттю про Його рани та страждання», - зазначив представник Польщі.

Священик Володимир Зелінський прибув для участі в «Успенських читаннях» з Італії на третій день конференції. Він виступив із доповіддю «Час жити і час пригадувати». З притаманною йому красномовністю отець Володимир звернувся до слухачів: «Ми живемо в час, коли люди турбуються за власне минуле. І це свідчить про те, що наразі відбувається освячення часу - ми відновлюємо власне минуле. Врешті-решт, час також створюємо ми самі, адже час буває як реальним, так і міфічним». Доповідач також розкрив суть поняття часу з погляду Священного Писання: «Біблія вчить про освячений час, з якого починається мета-історія, а Новий Заповіт говорить про те, що в якийсь момент час Божий і час людський єднаються в цілісність. І це проблема, над якою ми повинні замислитися».

Не менш цікавим був виступ ректора Паризької католицької семінарії отця Дідьє Берте, який поділився з колегами своїми роздумами про покаяння як «спасенний акт пам'яті». Отець Дідьє зауважив, що кожне церковне Таїнство є актом пам'яті, а головне Таїнство - євхаристійне - за своєю природою є спомином. Таїнство покаяння, на думку французького виступаючого, є насамперед актом особистого примирення. Динаміка спасіння, стверджує богослов, здійснюється саме в акті пригадування подвигу Ісуса Христа. Насамкінець отець Дідьє розповів про офіційні акти пам'яті, прийняті французьким парламентом, - вони мають на меті поглибити суспільне визнання геноциду євреїв і вірмен у ХХ столітті, а також затвердити статус жертв за нащадками рабів-вихідців з Африки.

Гість із Кракова (Польща), доктор богослов'я Марек Кіта прочитав цікаву доповідь «Шляхи очищення пам'яті та перехрестя богословських традицій». Він детально зупинився на проблемі узгодження питання про сходження Святого Духа між православними та католицькими богословами, продовживши потім розповідь про своє бачення перспектив подальшого екуменічного діалогу між Західною та Східною Церквами. Доповідач зазначив: «Для успіху екуменізму потрібно покаяння богословських шкіл, закладів освіти, зокрема тут, в Україні. Бо інакше скоро ми отримаємо таке собі абстрактне християнство богословів і нестерпне християнство церковного народу, тоді як християнство повинно завжди залишатися живим Євангелієм».

Український доповідач Сергій Бортник розповів про видатного лютеранського вченого Вернера Елерта і його духовну еволюцію, що обумовила глибоке зацікавлення історією ранньої Церкви, яка є спільною для всіх християн. Він детально розглянув внутрішні зміни в світогляді В. Елерта та спосіб їхнього впливу на його теоретичні розробки. Наслідком цих духовних пошуків стало написання вченим книги «Євхаристія і спілкування в стародавній Церкві». «Християни наближатимуться один до одного, якщо глибше вивчатимуть свої конфесії», - зазначив пан Бортник.

Протоієрей Богдан Огульчанський з Києва прочитав одну з найкращих доповідей цьогорічних «Успенських читань» під назвою «Культура versus міфологія: самовизначення християнина». Отець Богдан подав таку характеристику сучасної культури: «Що таке культура? Це здатність людини сприймати світ, і водночас - це досвід творчості. Але сукупність культурних впливів не є гармонійною цілісністю. Навпаки, вона є хаотично розірваною на маленькі клаптики картиною. Людина, намагаючись позитивістськи відповісти на запитання сучасного світу, відчуває неповноту секулярного світогляду. Це логічно, адже тільки віра дає узгоджені відповіді на фундаментальні метафізичні запитання». При цьому доповідач підкреслив основні негативні аспекти культурного сьогодення: «Колективні уявлення часто стають основою культури, але вони можуть ставати і міфом. Авторитет минулих поколінь завжди призводить до зміцнення традиціоналістського світогляду в суспільстві, а міф приводить до знеособлення соціальних відносин. І тому лише особисте спілкування з Богом може стати основою істинного життєвого досвіду. Як ми бачимо, основним міфом ХХ століття стало створення різноманітних кумирів. Основним способом спротиву цьому патологічному явищу стала віра». Також отець Богдан у своєму виступі наголосив на важливості сім'ї як основної культурної матриці людського існування. Не оминув він увагою і міф про Москву як третій Рим, зауваживши на його хворобливості та небезпечності, особливо в контексті екуменічних процесів. «Позиціонування Росією своєї культурної зверхності над західною Європою та країнами Північної Америки є фактом прикрим і суперечить духові християнства», - зауважив він.

Враженнями від Міжнародної конференції з читачами Інтернет-порталу «Православіє в Україні» поділився німецький професор православного богослов'я Карл Християн Фельмі: «Головною подією конференції я вважаю круглий стіл, присвячений отцю Олександру Шмеману. Загалом науковий рівень виступів досить непоганий, тому я не шкодую, що приїхав. Хоча я здивований, що на конференції не було ні Христоса Яннараса з Греції, ні отця Володимира Фьодорова з Росії». Викладач також коротко окреслив проблеми сучасного богослов'я: «Буду відвертий - у Західній Європі зараз інтерес до богослов'я впав. Я почав посилено займатися проблемою сходження Святого Духа, щоб посприяти об'єднанню Православ'я з Католицтвом. Мені повідомили, що в Україні богослов'я досі не має державного визнання. У Німеччині до складу класичних університетів обов'язково входить богословський факультет. Богослов'я має свою чітко розроблену методологію, програму розвитку, мету й завдання. Чому ж в українських університетах цього немає?».

Серед деяких недоліків науково-практичної конференції «Успенські читання» слід відзначити відсутність представників українських духовних шкіл на більшості робочих засідань, а також відсутність богословів і науковців з Української Греко-Католицької Церкви.

Іван Верстюк,

спеціально для «Православія в Україні»



 
 
   
Карл Християн Фельмі

Карл Християн Фельмі
священик Генріх Папроцкі

священик Генріх Папроцкі
священик Володимир Зелінський

священик Володимир Зелінський