УКР РУС  


 Головна > Публікації > Зруйновані храми  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 64 відвідувачів

Теги
Митрополит Володимир (Сабодан) Церква і політика Києво-Печерська Лавра постать у Церкві Патріарх Алексій II церковна журналістика вибори забобони Священний Синод УПЦ Археологія та реставрація Католицька Церква Предстоятелі Помісних Церков милосердя Церква і медицина українська християнська культура Мазепа монастирі та храми України шляхи єднання 1020-річчя Хрещення Русі церква та політика УГКЦ діаспора іконопис краєзнавство конфлікти Церква і влада секти розкол в Україні Доброчинність педагогіка автокефалія Голодомор молодь Президент Віктор Ющенко Вселенський Патріархат УПЦ КП Приїзд Патріарха Кирила в Україну Ющенко церква і суспільство комуністи та Церква






Рейтинг@Mail.ru






Свято-Антоніївський храм Харківського університету

Друга половина XIX століття в культурно-релігійному житті Харкова характеризувалася будівництвом кількох домових церков, які призначалися для тих установ, при яких вони були відкриті. Серед таких церков виділяється Свято-Антоніївська церква, відкрита при Харківському імператорському університеті. Ідея будівництва церкви належала опікуну Харківського навчального округу Є.Карнєєву. 17 січня 1823 року єпископ Харківський Павло (Саббатовський) заклав університетський храм (архітектори Татищев, Васильєв, Тон, Калашников). Через нестачу коштів будівництво церкви тривало близько 8 років і закінчилося 25 квітня 1831 року. Церква була освячена на честь преподобного Антонія, покровителя учнів, день пам'яті якого святкувався 17 січня і співпадав з днем урочистого відкриття Харківського університету. На зведення церкви університет виділив 12 тисяч рублів.

1829 року опікун навчального округу Володимир Філатьєв повідомив єпископу Віталію про те, що будівництво університетської церкви завершилося і вона забезпечена необхідним церковним начинням для здійснення богослужінь. У зв'язку з цим він просив владику призначити в храм священнослужителів, для яких правління взяло на себе зобов'язання виділяти 800 рублів. З благословення єпископа Павла університетська церква була приписана до кафедрального Покровського монастирського собору - для того, щоб священнослужителі цього собору здійснювали богослужіння в недільні, святкові й урочисті дні, вели метричні книги та віросповідні записи, надавали їх у консисторію й одержували призначену правлінням платню.

Свято-Антоніївська церква була освячена 25 квітня 1831 року єпископом Харківським Віталієм у присутності почесних урядовців губернії, громадян міста, професорів та студентів. Свято-Антоніївська церква розташовувалася майже на тому самому місці, що й церква Пресвятої Богородиці, споруджена в XVII столітті.

Першим настоятелем храму став Тимофій Печерський, згодом настоятельство перейшло до професорів кафедри богослов'я університету. З часом на допомогу настоятелю почали призначати інші священики. Першим старостою університетської церкви був обраний професор Архангельський. У перші десятиліття існування храму старости обиралися серед професорсько-викладацького складу, а з 1875-го - серед багатого харківського купецтва. Відомі імена деяких із них: П.Уткін, І. Сілін та М.Сєріков.

З внутрішнього убрання церкви привертав увагу іконостас, облаштований міщанином Лебедєвим: дві ікони - Спасителя і Пресвятої Богородиці - були написані на замовлення колишнього опікуна навчального округу Карнєєва академіками Боровиковським і Веніціановим у 1826 р. Решту ікон написали Репнін і Куликовський - викладачі малювання в університеті та гімназії. Розписував стіни церкви вчитель малювання Астраханської гімназії Шамшев, який займався в Академії мистецтв. Іконостас храму був рідкісної роботи й відрізнявся оригінальністю. Багато фахівців визнали його твором художнього мистецтва. Надалі він служив зразком для іконостасів інших домових церков: Харківського інституту благородних дівиць і Духовної семінарії.

У 1867 р. професори університету пожертвували університетській церкві образ святого благовірного князя Олександра Невського, а студенти - образ Спасителя. Спеціально для університетської церкви у московського купця Губкіна було за три тисячі рублів куплено панікадило.

Університетський храм завжди привертав численних парафіян красою свого архітектурного стилю та співом церковного хору. До 1853 року тут співав архієрейський хор, потім утворився хор зі студентів; з 1875-го у церкві співав найкращий на той час хор Латинського, а з 1885-го - хор Туровєрова.

Наприкінці XIX ст. Свято-Антоніївська церква потребувала капітального ремонту. Тому в 1898 році за ініціативою настоятеля церкви професора богослов'я Тимофія Буткевича була створена спеціальна комісія. На ремонт храму від різних організацій і приватних осіб почали надходити кошти, проте їх було недостатньо. Тому ремонт змогли розпочати лише в 1912 році: було переобладнане електричне освітлення й поліпшена акустика. «Харьковские губернские ведомости» від 31 серпня 1912 року повідомляли: «Храм принял тот благолепный вид, который вполне соответствует его святости и назначению».

За свою майже сторічну історію храм святого Антонія відігравав значну роль у духовному житті університету. Він був місцем проведення церковних служб, молебнів та святкових Літургій. Неодноразово його відвідували високопоставлені гості університету. Але насамперед він служив для задоволення релігійних потреб студентів і професорсько-викладацької корпорації.

Ситуація докорінно змінюється після жовтневих подій 1917 року. У період гоніння на Церкву в 1921 році храм закрили й переобладнали на кінотеатр «Юність». Частину церковного начиння передали єпархіальному управлінню, частину - відділенню соціального забезпечення. Три рідкісні ікони високої художньої цінності, серед яких ікони роботи Боровиковського і Веніціанова, були передані в музей. До речі, деякі святині Антоніївського храму, зокрема хрест та ікона Спасителя в терновому вінці, зберегли віруючі у часи атеїстичних гонінь.

Нині простежується тенденція до відродження домових церков при університетах та академіях. Такі храми, наприклад, відкриті при Чернівецькому державному університеті та Києво-Могилянській Академії. У 2002 році, з благословення митрополита Харківського і Богодухівського Никодима, єпископ Онуфрій освятив храм-кімнату в приміщенні Центральної наукової бібліотеки Харківського Національного університету.

30 січня 2003 року виповнилося 1750 років від дня народження і 1645 років від дня смерті преподобного Антонія Великого, 170 років з часу освячення Антоніївського університетського храму єпископом Слобідсько-Українським і Харківським Віталієм (Борисовим-Жигачовим), 198 років від дня заснування Харківського Національного університету. Цього дня вікарій Харківської єпархії єпископ Ізюмський Онуфрій у співслужінні священика Тарасія Войтенка та настоятеля Свято-Антоніївського храму протоієрея Володимира Швеця освятив виділену в тимчасове користування університетську кімнату з надією, що Антоніївський храм буде повернений університету і нашій Українській Православній Церкві, й у майбутньому богослужіння будуть звершуватися у ньому.

На освяченні приміщення були присутні проректор Харківського національного університету В.Мещеряков, декан історичного факультету С.Посохов, голова православної Антоніївської громади Харківської єпархії професор С.Куделко, викладачі університету, працівники бібліотеки та студенти.

Від імені митрополита Никодима голові релігійної громади С.Куделку була вручена ікона Божої Матері. Протоієрей Володимир Швець подякував владикам Никодиму та Онуфрію за їхні молитви та архіпастирське благословення на справу відродження духовності у Харківському національному університеті, якому в 2004 році виповниться 200 років.